🍼 Верблюденя

Верблюденя — дитинча верблюдиці. Це може бути одногорбий верблюд (дромедар) або двогорбий (бактріан). Молоко верблюдиці для кочових народів — важлива їжа. Тому люди й верблюденя ніби ділять його між собою.

Верблюдиця дає молоко довго: найчастіше близько року, а іноді довше. Скільки вип'є маля, залежить від його віку, здоров'я і від того, чи вистачає пасовища й води. Пастухи по-різному залишають молоко дитинчаті. В одних місцях дві дійки лишають малюкові, а дві доять. В інших підв'язують дійки або на ніч закривають вим'я сіткою. Часто верблюденяті дають пососати хвилину-дві перед доїнням: це допомагає молоку піти.

Від молока верблюденят відлучають пізно, зазвичай у 9–11 місяців. Якщо верблюденя гине, верблюдиця часто перестає давати молоко. Тоді пастухи намагаються підкласти їй чуже дитинча.