Кліщ варроа (Varroa destructor)

Варроа (Varroa destructor) — паразитичний кліщ медоносної бджоли. Первісно він жив на азійській бджолі Apis cerana, а потім перейшов на західну медоносну бджолу; до США потрапив 1987 року.

За Penn State Extension, кліщі розмножуються лише в запечатаних комірках робочих бджіл і трутнів. Після запечатування робоча бджола розвивається 11 днів, трутень — 15, тому в трутневій комірці самиця дає 2,2–2,6 нащадка, а в робочій — 1,3–1,4. Трутневий розплід притягує вшестеро більше кліщів. Маточники кліщ не використовує.

Кліщ живиться гемолімфою та жировим тілом бджіл і переносить віруси, зокрема вірус деформованих крил. IPBES зазначає, що з поширенням варроа сезонні втрати сімей у Європі та Північній Америці часто перевищують 10–15 %, які колись вважали нормою.

Кліщів рахують спиртовим змивом (найточніший), обкатуванням у цукровій пудрі або на липкому вкладиші; мета — близько 2 кліщів на 100 бджіл. Комплексний контроль поєднує сітчасте дно, вирізання трутневого розплоду, безрозплідну перерву близько трьох тижнів, стійкі лінії та обробки щавлевою чи мурашиною кислотою, тимолом або амітразом.

Чому це важливо для вас. Від осіннього контролю варроа залежить, чи перезимує сім'я, а отже, чи буде мед наступного року.