Люцерна посівна

Люцерна посівна (Medicago sativa) — багаторічна кормова бобова з трійчастим листям, коренем завглибшки до 4 м і китицями з 5–40 квіток, переважно синіх чи фіолетових, іноді жовтих. Вона походить із Середземномор'я та Південно-Західної Азії, була серед перших окультурених кормових рослин і тепер росте по всьому світу від 36° південної до 58° північної широти.

Люцерна дає багато нектару: оцінки коливаються від 62 кг до 2 т з гектара. Проте коли її косять на сіно на самому початку цвітіння, пасічник отримує мало або зовсім не отримує люцернового меду. На насінниках одна сильна сім'я на пів гектара може запасти 25–45 кг, за приблизно семи сімей на гектар товарного меду майже немає, а на одній люцерні сім'ї швидко слабшають.

До того ж медоносні бджоли тут незграбні запилювачі: естонське дослідження показало, що вони робили понад 90 % відвідувань, але здебільшого брали нектар збоку квітки, не розкриваючи її. Право ЄС дозволяє люцерновому меду містити до 10 г сахарози на 100 г, удвічі більше звичайної межі.

Чому це важливо для вас: люцерна годує бджіл лише там, де їй дають зацвісти, тож люцерновий мед дають насінники, а не сінокоси.