Кремування меду

Кремування спрямовує власну кристалізацію меду так, щоб вийшов кремований мед: у рідкий мед вмішують трохи меду з дуже дрібними кристалами, і нові кристали ростуть дрібними й рівними, а не грубими. Додають лише мед, і право ЄС не вважає результат окремим видом меду.

Усе починається із затравки, яка сама має бути дрібнокристалічною. Якщо такої немає, FAO радить змолоти закристалізований мед у м'ясорубці чи ступці. Далі партію нарощують кроками: 1 кг затравки на 9 кг рідкого меду, а частину кожної партії лишають як затравку для наступної.

Для змішування рідкий мед гріють не вище 24–28 °C: цього досить, щоб легко мішати, але замало, щоб розчинити затравку. Повітря вбивати не можна, тож перед фасуванням мед кілька годин відстоюється, і бульбашки виходять нагору.

Потім банки ставлять у приміщення з температурою близько 14 °C, і залежно від вологості мед твердне за 10–14 днів. Для м'якшого крему FAO описує два варіанти: застиглий мед прогрівають у кімнаті при 28–30 °C і перемішують, причому сам мед лишається нижче 28 °C; або засіяний мед повільно мішають близько 20 °C, і він застигає за два-три дні.

Codex забороняє хімічні чи біохімічні способи впливати на кристалізацію, а специфікація вересового меду з Борув Дольношльонських кремування виключає.

Чому це важливо для вас: якщо кремований мед місяцями стоїть вище 20 °C, він може розшаруватися: кристали осідають, а зверху з'являється рідкий шар. Це наслідок зберігання, а не підробка. Для меду із захищеною назвою спершу перевірте специфікацію.