Малина звичайна

Малина звичайна (Rubus idaeus) — листопадний кущ родини розових заввишки до 1,5 м, стебла якого живуть два роки. Листки мають від трьох до п'яти листочків, а дрібні білі або зеленувато-білі квітки висять поодинці чи нещільними китицями, перш ніж утвориться червоний плід. Довідник USDA, що описує американську форму виду, наводить плід як округлу червону малину завдовжки й завширшки близько 2 см, що дозріває з липня по вересень.

Той самий довідник зазначає, що ця форма росте по краях боліт і трясовин і часто з'являється після пожеж, вирубок чи іншого порушення ґрунту. Вона добре почувається на пухкому суглинку з хорошим дренажем, на сонці або в напівтіні, і потребує достатньої вологості ґрунту. Її плодами живляться тетеруки, інші птахи, єноти, койоти, білки й бурундуки, а зарості дають кролям і білкам схованку, а птахам місце для гнізд.

Для бджолярів квітки — джерело нектару. Мед із рослин роду Rubus збирають по всій Європі, а найбільше він важить у Фінляндії, Норвегії та Швеції. У Франції захищений Miel de Cévennes має малиновий мед як окремий монофлорний тип, а пилок малини — один із маркерів, що пов'язують цей мед із регіоном, територія якого охоплює частини департаментів Ардеш, Аверон, Гар і Лозер.

Малиновий мед із Севенн блідий і кристалізований, із дуже фруктовим запахом тушкованої малини та кислуватим ароматом.

Чому це важливо: там, де поширена дика або садова малина, бджоли працюють на тих самих стеблах, що згодом дають ягоди, а в Севеннах цей взяток можуть продавати під власною назвою.