Фо

Фо (phở) — в'єтнамський суп із рисовою локшиною в прозорому бульйоні з яловичини або курки. У миску кладуть тонкі скибки м'яса, а зверху додають лайм і свіжу зелень. Його їдять здебільшого на сніданок, а 2024 року фо в стилях Ханоя й Намдіня внесли до національного списку нематеріальної культурної спадщини В'єтнаму.

Основа страви — бульйон. За описом національного туристичного відомства В'єтнаму, його варять годинами з сухими спеціями: корицею, зірчастим анісом, гвоздикою, кардамоном і коріандром. У готову миску кладуть тонко нарізану яловичину чи курку, а за столом додають часточки лайма та зелень — кінзу, базилік, м'яту.

Про походження фо досі сперечаються. Одні пов'язують його з французьким пот-о-фе (pot-au-feu), інші — з китайським супом із яловичиною, ще інші — з в'єтнамською стравою з локшиною та м'ясом буйвола. Історики вважають, що фо стало популярним у Ханої та Намдіні за французької колоніальної доби. Починалося воно як вулична їжа: торговці носили казани з бульйоном і локшиною на пересувних плитах, а кухарі й домашні господині пристосовували рецепт до доступних продуктів.

Головні центри фо — Ханой і провінція Намдінь (Nam Dinh). За даними в'єтнамського інформагентства, у Ханої близько 700 закладів із фо в 30 районах, у Намдіні — близько 300. Батьківщиною намдіньського фо вважають села Ван Ку (Van Cu), Зяо Ку (Giao Cu) і Тай Лак (Tay Lac) у повіті Нам Чук (Nam Truc). Рішення про внесення до списку спадщини ухвалило Міністерство культури, спорту й туризму 13 серпня 2024 року.

Чому це важливо для вас. Фо — це не рецепт із одним «правильним» складом, а родина страв: від прозорої ханойської до інших варіантів із різною зеленню. Тому, шукаючи справжнє фо, дивіться на бульйон: він має бути прозорий і пахнути корицею та анісом, а лайм і зелень додають у миску вже на місці.