Стандарт Codex для меду (CXS 12-1981)

Стандарт Codex для меду (CODEX STAN 12-1981, у новому позначенні CXS 12-1981) — міжнародний стандарт Комісії Codex Alimentarius ФАО/ВООЗ. Частина перша охоплює мед, вироблений бджолами й призначений для прямого споживання, частина друга — мед для промислового використання та мед у великій тарі.

За текстом редакції 2001 року, до меду нічого не додають, пилок не видаляють (крім неминучого при прибиранні сторонніх частинок), мед не нагрівають так, щоб змінити його склад, і не застосовують хімічних способів впливу на кристалізацію. Вода — не більше 20 % (вересовий мед до 23 %); фруктози й глюкози разом не менше 60 г/100 г (падевий — 45); сахарози не більше 5 г, а для білої акації, люцерни, цитрусових та деяких інших до 10 г, для лаванди й огірочника до 15 г. У додатку: вільна кислотність до 50 мекв/кг, діастаза не менше 8 за Шаде (3 для медів із малим вмістом ферментів), ГМФ не більше 40 мг/кг (80 для тропічних).

Чому це важливо для вас: ті самі межі за водою, цукрами, діастазою та ГМФ діють і в директиві ЄС, тож їх можна порівнювати. Codex використовує ту саму логіку: мед — це мед лише тоді, коли в нього нічого не додано, його не перегріто, а походження не приховано втратою пилку.