Пилковий аналіз меду (мелісопалінологія)

Пилковий аналіз меду, або мелісопалінологія, — це дослідження під мікроскопом пилкових зерен і падевих елементів (воскових трубочок, водоростей, спор грибів), які завжди є в меді. Вони утворюють «відбиток» місцевості, за яким перевіряють ботанічне й географічне походження меду.

Метод Міжнародної комісії з бджолиної ботаніки 1978 року гармонізували 2004 року: 10 г меду розчиняють, центрифугують, осад наносять на предметне скло й під мікроскопом при збільшенні 400–1000 разів рахують не менше 300 пилкових зерен. Мед вважають монофлорним, якщо пилок одного таксона перевищує 45 %, а падевим — якщо відношення падевих елементів до пилкових зерен більше 3. Проте пилок різних рослин представлений нерівномірно: у каштановому меді пилку каштана зазвичай понад 86 %, а в меді з лаванди широколистої лише 15–42 %, тож висновок роблять разом зі смаком і фізико-хімічними даними.

Чому це важливо для вас: пилок — природна складова меду, а не домішка, і саме він дає змогу перевірити, чи правдиве на етикетці «акацієвий» чи «з Прованса». Якщо пилок прибрано, походження не встановити, тому мед, що продається як мед, не повинен його втрачати, крім випадків, коли це неминуче при видаленні сторонніх частинок.