🫕 Плавлені сири й сирні продукти

Плавлений сир — це продукт, який роблять, розтоплюючи один або кілька сирів з емульгувальними солями, часто з вершковим маслом, вершками й водою, до однорідної маси.

Право ЄС суворо стежить за назвою. Регламент (ЄС) № 1308/2013, додаток VII, частина III, резервує слово «сир» для молочних продуктів: інші інгредієнти дозволені, лише якщо вони не замінюють складник молока. Тому продукт, у якому молочний жир замінено пальмовою чи іншою рослинною олією, не можна називати ні сиром, ні плавленим сиром. Так само загальний стандарт Codex CXS 206-1999 дозволяє молочні терміни лише для продуктів, де молоко чи його складники не замінено. На етикетці такі вироби часто позначають як «сирний продукт».

Технологія. Твердий або напівтвердий сир — найчастіше чедер (cheddar), гауда (Gouda) чи емменталь (Emmental) — подрібнюють, додають емульгувальні солі (цитрати або фосфати натрію), нагрівають і перемішують. Солі зв'язують кальцій, і казеїн утримує жир і воду, тож маса не розшаровується. Її розливають у форми: брусочки, скибки, трикутники, банки з пастою; копчений «ковбасний» сир формують у батони.

Окремо стоять рослинні альтернативи з кокосової олії, крохмалю чи горіхів кешью. Суд ЄС у справі C-422/16 (2017) підтвердив: суто рослинні продукти в ЄС не можна продавати під назвою «сир», навіть зі словом «веганський».

Як вибирати й зберігати. Читайте склад: першим має стояти сир, жир — молочний. Якщо є рослинні жири, це не сир. Зберігайте в холодильнику, відкриту упаковку щільно закривайте. Плавлений сир рівно тане, тому його кладуть у бутерброди, тости, бургери, соуси й сирні супи.

Чому це важливо для вас: однакова на вигляд скибка може бути сиром або дешевшою сумішшю з рослинним жиром. Знаючи правила назв, ви за десять секунд читання етикетки зрозумієте, що купуєте, і виберете продукт, який справді тане й має смак сиру.