🥃 Баварський бервурц (Bayerischer Bärwurz)

Баварський бервурц (Bayerischer Bärwurz) — баварський міцний напій з коренів рослин бервурцу — Meum athamanticum або Ligusticum mutellina. Це захищене географічне зазначення ЄС, зареєстроване Регламентом (ЄС) 2021/1265 від 26 липня 2021 року в категорії «інші міцні напої».

Що каже специфікація. Напій прозорий і безбарвний (жовтуватий–коричневий, якщо витриманий у дерев’яних діжках), міцність — не менше 40 % об., без цукру й барвників. Аромат інтенсивний, трохи нагадує селеру чи любисток, смак — землистий. Використовують лише корені, а не плоди чи насіння; рослини ростуть до восьми років, поки корені стають придатними. Способи виробництва різні: холодний або гарячий витяг коренів в етиловому спирті сільськогосподарського походження, дистилят або їх суміш. Після перегонки продукт можна зберігати чи витримувати до десяти років, потім розводять водою до міцності для вживання. Усі етапи виробництва й розлив відбуваються в Баварії — визначеному ареалі, переважно в Баварському Лісі. Традиційно напій продають у вузьких коричневих керамічних пляшках.

Етикетування. Якщо на етикетці вказано витримку, продукт мусить пробути на зберіганні щонайменше 6 місяців: шість місяців дають право на «витриманий» (mature), рік — на «старий» (old). Звичайному «Bärwurz» потрібно лише 38 % об.

Історія. За специфікацією, лікар і власник винокурні з Деггендорфа Карл Еккерт близько 1920 року звернув увагу на тонкий смак дистиляту; 1928 року бервурц значиться в прайсі винокурні «Zum Bären» у Деггендорфі, а 17 грудня 1929 року — в документі Імперського патентного відомства в Берліні. Назва — скорочення від Gebärmutterwurz, давньої назви цих рослин. GenussErbe Bayern додає, що цілющу дію рослини описано ще в «Економічному лексиконі» 1764 року.

Чому це важливо для вас. За даними GenussErbe Bayern, бервурц часто п’ють як «шнапс для шлунка» при 10–20 °C, але це міцний алкоголь: заяви про користь для здоров’я на напоях понад 1,2 % об. у ЄС заборонені. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.