Дубовий падевий мед

Дубовий падевий мед — падевий мед, який бджоли роблять із солодких виділень попелиць та інших комах на дубах (Quercus). Європейські дані відносять падевий мед листяних дерев переважно до різних видів дуба; у Центральній Європі такий мед часто продають просто як лісовий.

У Болгарії захищений Strandzhanski manov med походить із дубових лісів масиву Странджа, де переважають дуб скельний і дуб угорський. Падь там утворюють попелиці (Lachnus roboris та інші), жолудевий довгоносик і каштанова листовійка, а мед збирають у червні–серпні. Він від коричневого до майже чорного із зеленкуватим відтінком, із легкою кислинкою й гірчинкою та ароматом печених фруктів і карамелі; електропровідність має перевищувати 0,95 мС/см.

В Іспанії Miel de Liébana охоплює падь дуба й кам'яного дуба: дуже темно-бурштиновий, майже чорний, рідкий, із дуже слабкою схильністю до кристалізації та виразними солоними нотами; Miel de Asturias описує дубовий мед як дуже темно-бурштиновий із чітким солодовим тоном. Іспанське дослідження показало, що мед із дуба піренейського (Quercus pyrenaica) темніший, ніж із кам'яного дуба (Q. ilex).

Болгарські зразки з Бургаса мали колір 80–134 мм за Пфундом, вологість 15,2–18,4 % та електропровідність 0,80–1,33 мС/см.

Чому це важливо для вас: дубовий падевий мед радше солоний і солодовий, ніж квітковий; якщо любите темні меди, шукайте на етикетці дуб, encina чи Странджу.