🥃 Mojito (Мохіто)

Mojito (Мохіто) — кубинський лонг-дрінк із білого рому, свіжого соку лайма, м'яти, цукру й содової. Міжнародна асоціація барменів (IBA) зараховує його до «Contemporary Classics». За рецептом IBA, 45 мл білого кубинського рому змішують із соком лайма, шістьма гілочками м'яти та двома чайними ложками тростинного цукру.

Походження. За Difford's Guide, можливий предок мохіто — «драк» (Draque): напій із тростинного спирту, цукру, лайма й м'яти, названий на честь Френсіса Дрейка, що стояв біля Куби 1586 року. Найдавніший відомий рецепт «Mojo Criollo» надрукований у кубинській книзі 1927 року, а саме слово «Mojito» вперше з'явилося в меню бару Sloppy Joe's сезону 1931–1932 років.

Легенда про Гемінґвея. Часто кажуть, що перший мохіто зробили в гаванському барі La Bodeguita del Medio, а Ернест Гемінґвей його там пив. Difford's Guide зазначає, що доказів немає: у книгах письменника не згадано ні мохіто, ні цього бару. Походження назви теж не з'ясоване: її виводять від іспанського «mojar» («змочувати») або від слова «mojo».

Приготування. М'яту розминають із цукром і лаймом, додають трохи содової, насипають лід, вливають ром і доливають содову. Розминати треба обережно, щоб не роздушити листя до гіркоти. Прикрашають гілочкою м'яти й скибочкою лайма.

Чому це важливо для вас. М'ята й содова приховують міцність: у склянці — повна порція рому. Назва в меню не гарантує одного рецепта, тож цукор і ром бар добирає сам. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.