🧀 Чечил (chechil)

Чечил (chechil) — вірменський розсільний сир паста філата з коров'ячого молока, витягнутий у тонкі нитки й сплетений у косичку. Батьківщиною вважають Вірменію, зокрема область Ширак; сьогодні такий сир-косичку роблять і в інших країнах Кавказу та Східної Європи.

Молоко зсідають сичужним ферментом, згусток витримують, доки він не набуде потрібної кислотності, а потім занурюють у гарячу воду. Розм'якла маса стає пластичною, і сировар витягує її в довгі тонкі нитки — так само, як роблять сулугуні чи моцарелу. Нитки охолоджують, витримують у розсолі, а потім змотують у вісімку або плетуть у косичку. Тому чечил належить і до групи Сири паста філата, і до групи Розсільні сири.

Смак солоний, молочний, трохи кислуватий; текстура волокниста й пружна, нитки легко відокремлюються. Копчений чечил має золотисто-коричневий колір і димний аромат.

Чечил їдять як закуску до пива чи вина, кладуть у салати й бутерброди. Перед подачею його можна вимочити у воді або молоці, щоб зменшити солоність. Зберігають у холодильнику, у щільно закритому пакуванні або в розсолі.

Від сулугуні (suluguni), який теж належить до сирів паста філата, чечил відрізняється формою: сулугуні формують у пласкі круглі головки, а чечил — у тонкі нитки, тому він сухіший і солоніший. Схожий сир-нитки є в Сирії та Лівані — джибне мшаллале (jibneh mshallaleh), який часто приправляють насінням чорнушки.

Чому це важливо для вас: чечил — зручна закуска, яку можна розплести руками. Звертайте увагу на склад: традиційний сир містить лише молоко, закваску, сичужний фермент і сіль.