🧀 Мізитра (mizithra)

Мізитра (mizithra) — грецький сироватковий сир з овечої або козячої сироватки, який їдять свіжим або висушеним і солоним. Його роблять по всій Греції, особливо на Криті та в гірських районах.

Сироватку, що лишилася після виготовлення овечих і козячих сирів, нагрівають майже до кипіння, часто додаючи трохи молока. Білки зсідаються й спливають, їх збирають і відціджують у полотняних мішечках. Тому мізитра належить до групи Сироваткові сири, як рикота (ricotta).

Є три основні форми. Свіжа мізитра — м'яка, волога, солодкувата, майже без солі. Кисла мізитра (ксиномізитра) має приємну кислинку; критський варіант Xynomyzithra Kritis (Ксиномізитра Крітіс) з 1996 року має в ЄС статус PDO. Висушена мізитра — посолена й витримана до твердості, її труть як сир для пасти.

Свіжу мізитру їдять з медом і фруктами, кладуть у критські сирні пиріжки та салати. Суху натирають на спагеті з підсмаженим вершковим маслом — проста грецька паста. Свіжа форма зберігається кілька днів, суха — місяцями.

Мізитра — близька родичка кіпрського анарі (anari) та грецьких сирів антотирос (anthotyros) і манурі (manouri). Антотирос і особливо манурі роблять із сироватки з більшою часткою молока чи вершків, тому вони жирніші й кремовіші. Свіжа мізитра, навпаки, нежирна й легка, а її білки переважно сироваткові. Свіжу мізитру тримайте закритою в холодильнику, а висушену — щільно загорнутою в прохолодному сухому місці.

Чому це важливо для вас: купуючи мізитру, уточнюйте форму — свіжа замінює рикоту, а суха працює як тертий сир, близький за роллю до пекоріно.