🥃 Штайнгегер

Штайнгегер (Steinhäger) — німецький ялівцевий міцний напій із захищеною географічною назвою: його виробляють лише в громаді Штайнгаген на південних схилах Тевтобурзького лісу у Вестфалії. Спирт ароматизують тільки перегонкою з вахольдерлуттером — дистилятом збродженого ялівцю. Міцність — від 38 % об., без барвників і підсолоджувачів.

За технічним файлом спершу роблять Wacholderlutter: сушені ягоди Juniperus communis подрібнюють, заливають приблизно вдвічі більшою кількістю теплої води й зброджують щонайменше 8–9, зазвичай 14 днів. Перша перегонка в спеціальному кубі дає дистилят не міцніший за 15 % об. Потім його переганяють разом зі спиртом сільськогосподарського походження чи зерновим дистилятом, водою й невеликою кількістю незброджених ягід.

Від інших ялівцевих напоїв категорії ЄС 19, де мінімум 30 % об., штайнгегер відрізняють вища міцність і заборона просто настоювати ягоди: аромат дає лише перегонка. Розводити водою, розливати й пакувати можна й поза Штайнгагеном, а купажувати дистиляти — лише там. Традиційна тара — довга коричнева кам'яна пляшка «Kruke», хоча дозволено й темне скло.

Технічний файл посилається на дисертацію 1924 року: напій з ялівцю в Штайнгагені робили вже в XV столітті. У другій половині XIX століття там працювало 20 винокурень, а в 1959–1969 роках у галузі було зайнято 2 500 людей. Обов'язковий вахольдерлуттер і 38 % об. закріпив німецький закон про спиртову монополію 8 квітня 1923 року; захищеною назвою ЄС штайнгегер став із першим регламентом про міцні напої 1989 року.

Чому це важливо для вас. Назву «Steinhäger» має лише напій зі Штайнгагена; слова «original» чи «echt» поруч із нею заборонені як оманливі. «Alt» означає щонайменше шість місяців зберігання. За специфікацією напій безбарвний. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.