🥃 Граппа П'ємонту

Граппа П'ємонту (Grappa piemontese / Grappa del Piemonte) — географічне зазначення ЄС для граппи з вичавок винограду сортів, дозволених у П'ємонті. Її переганяють і розливають на підприємствах регіону, а продають міцністю від 40 % об. До переліку географічних назв Спільноти вона потрапила 1989 року, із захистом з 12 червня 1989 року.

Технічний файл дозволяє лише чотири традиційні рослини — руту, пижмо, ромашку й полин; тоді назву доповнюють словами «aromatizzata con…» чи «alla…». Цукру — до 20 г/л, карамель — лише після 12 місяців витримки. Сорт можна вказати, якщо він дає щонайменше 85 % ваги сировини. Слово «Barolo» вживати заборонено: воно належить окремому ГЗ «Grappa di Barolo».

За технічним файлом, вичавки москато, мальвазії, бракетто чи арнеїса дають м'яку й ароматну граппу, а барбери й неббіоло — потужнішу, придатну до довгої витримки. Куби змінювалися від прямого вогню до казанів, п'ємонтської водяної бані — нині, ймовірно, найпоширенішої — і безперервних колон. На етикетці можна назвати спосіб перегонки, а куб з водяною банею — «Bagnomaria Piemontese».

Спиртне з'являється в митних тарифах п'ємонтських міст із середини XV століття. 1583 року Карл Еммануїл I Савойський видав привілей на особливий спосіб перегонки, а 1739 року в Турині заснували цех виробників і перегонщиків. Колись напій називали «branda». Заявник ГЗ — Istituto Grappa Piemonte в Асті.

Чому це важливо для вас. Назва гарантує п'ємонтські сорти й перегонку та розлив у регіоні, а «vecchia» — щонайменше 12 місяців у дереві, «riserva» — 18. Тип бочки вказують, лише якщо граппа пробула в ній половину мінімального строку. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.