🥃 Граппа ді Бароло

Граппа ді Бароло (Grappa di Barolo) — географічне зазначення ЄС для граппи лише з вичавок винограду, вирощеного й завинного за правилами вина DOCG «Barolo», тобто з неббіоло. Її переганяють, витримують і розливають у П'ємонті, а продають міцністю від 40 % об. Назву захищено в ЄС з 12 червня 1989 року.

Правила суворіші, ніж для граппи загалом. Перегонка — нижче 83 % об., а не 86 %, летких речовин — від 200 г/гл безводного спирту, метанолу — до 750 г/гл. Ароматизувати не можна, навіть рослинами чи плодами. Зброджені вичавки мають потрапити в спеціальні ємності впродовж 48 годин після прибуття на винокурню, а перегонку завершують за 90 днів після кінця збору. Вихід — не більше 8 л безводного спирту на 100 кг сировини; цукру — до 18 г/л.

Витримка не обов'язкова. Якщо граппу витримують, то в нефарбованій деревині місткістю до 60 гл і щонайменше 18 місяців під податковим наглядом — лише тоді можна писати «riserva» чи «stravecchia». Дозволено вказати спосіб перегонки, а куби з водяною банею — назвати «Bagnomaria Piemontese»; позначки DOCG чи DOP заборонені.

Технічний файл пов'язує смак із виноградом: зону Бароло визначено ще 1933 року, схили лежать на висоті 170–540 м, а вичавки неббіоло мацерують у суслі зазвичай понад 10 днів, інколи до Різдва. Після того як 1966 року вино отримало найменування за походженням, назва «Grappa di Barolo» поширилася. Файл описує її як переважно дижестив.

Чому це важливо для вас. Слово «Barolo» на граппі означає лише вичавки неббіоло із зони цього вина; інші п'ємонтські граппи його вживати не можуть. «Riserva» тут гарантує 18 місяців у дереві. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю немає.