🐎 Коневі

Конячі — родина непарнокопитих, до якої належать коні, віслюки та зебри. Людина доїть кобил і віслючок. На відміну від корів, кіз і овець, конячі не жуйні: у них однокамерний шлунок, тому жири корму не проходять гідрогенізацію в рубці, і в молоці більше поліненасичених жирних кислот.

Молоко кобил і віслючок, за даними FAO, за складом дуже схоже одне на одне: у ньому мало жиру й білка, багато лактози (близько 6–7%) і мало мінеральних речовин. Казеїни становлять лише близько 40–45% білка, як у жіночому молоці. Тому FAO називає молоко конячих одним із найближчих до жіночого, хоча за енергією воно йому поступається через низьку жирність.

Через малу кількість казеїну з такого молока майже неможливо зробити сир, зате воно чудово підходить для кисломолочних напоїв. Кобиляче молоко — основа кумису, традиційного напою степових народів Центральної Азії та Монголії. Віслюче молоко дуже дороге; його використовують у дитячому харчуванні в межах окремих досліджень і в косметиці.