🐎 Кобила

Кобила — доросла самка коня, свійської тварини, яку розводять для верхової їзди, роботи й молока. Кобиляче молоко п’ють у степах Центральної Азії та Монголії, а також інші народи-конярі. За складом воно водянисте й солодке: жиру близько 1–1,5%, а лактози близько 6% — помітно більше, ніж у коров’ячому. За співвідношенням білків і цукру його порівнюють із жіночим молоком.

Доїти кобилу непросто: за даними ФАО, це роблять 5–6 разів на день невеликими порціями, а молоко віддається лише тоді, коли ссе лоша. Тому лоша тримають поруч, а доять у теплу пору року, поки коні на літніх пасовищах.

Головний продукт — кумис (у монголів — айраг): кобиляче молоко сквашують молочнокислими бактеріями й дріжджами, і виходить злегка шипучий напій із невеликим вмістом спирту. ЮНЕСКО внесла до списку нематеріальної спадщини монгольську техніку приготування айрагу в шкіряній посудині хухуур і весняні обряди казахських конярів, що відкривають сезон кумису.