🧀 Пон-л'Евек (Pont-l'Évêque)

Пон-л'Евек (Pont-l'Évêque) — м'який французький сир із Нормандії із захищеною назвою походження (PDO; у ЄС зареєстрований 1996 року, номер eAmbrosia PDO-FR-0129) з коров'ячого молока. За специфікацією він квадратний чи прямокутний, з білуватою до червонуватої кіркою, яку можна щіткувати чи мити, і м'яким еластичним м'якушем. Його виробляють у визначених кантонах і комунах департаментів Кальвадос, Еор, Манш і Орн.

Молоко й корми. З 1 травня 2017 року щонайменше 50 % молочних корів кожного господарства мають бути нормандської породи. Корови пасуться щонайменше шість місяців на рік; не менше 80 % сухої речовини основного корму має походити з ділянок господарства в межах зони, а додаткових кормів дають не більше 1800 кг на корову за рік. Молоко не можна концентрувати; крім сичужного ферменту, дозволені лише нешкідливі бактеріальні культури, дріжджі, плісняви, сіль і хлорид кальцію.

Виробництво. Молоко зсідають сичужним ферментом тваринного походження за 32–40 °C у чанах до 600 літрів; масу ріжуть на шматочки менш як 25 мм і формують протягом двох годин. У формі сир відціджується щонайменше 10 годин за 17–31 °C, а солять його через 1–4 дні після додавання сичужного ферменту. Дозрівання триває щонайменше 18 днів від цього моменту (21 день для найбільшого формату), з них щонайменше 8–9 днів за 11–19 °C.

Вигляд і смак. М'якуш від кольору слонової кістки до солом'яно-жовтого, еластичний, не липкий і не текучий, з кількома порожнинами; жирність — не менше 45 г на 100 г сухого сиру. Смак м'який, із молочними, трав'яними, вершковими чи ледь димними нотами. Є чотири формати: grand (190–210 мм, 1200–1600 г), стандартний (105–115 мм, 300–400 г), demi (прямокутний, 150–200 г) і petit (85–95 мм, 180–250 г).

Маркування та історія. Кожен сир має окрему етикетку з назвою літерами завбільшки щонайменше дві третини найбільших літер етикетки, а також написом «Appellation d'Origine Protégée» чи PDO і символом ЄС. За специфікацією, поему на честь сиру написали 1622 року, а квадратним він став, коли на початку XVIII століття з'явилися дерев'яні форми.