🧀 Буррата ді Андрія (Burrata di Andria)

Буррата ді Андрія (Burrata di Andria) — італійський сир із захищеним географічним зазначенням (PGI) з коров'ячого молока, до тягучої сирної маси якого додають вершки (зареєстрований 27 жовтня 2015 року, номер PGI-IT-01393). Зовнішній шар цілком із паста філата й огортає начинку з вершків, змішаних з вручну розірваним паста філата, — страччателлу.

Як роблять. Молоко може бути сирим або пастеризованим. Вершки отримують із сепарованого молока або свіжої сироватки й пастеризують; допускаються свіжі пастеризовані вершки, UHT-вершки чи їхня суміш. Усі операції — від сировини до готового сиру — мають відбуватися в зоні виробництва, і сир пакують там-таки на виробництві, бо це свіжий продукт, що швидко псується.

Вигляд і смак. Сир молочно-білий, круглий, у формі мішечка, який вручну закривають зверху, збираючи в пучок. Оболонка завтовшки щонайменше близько 2 мм; начинка — розірвана, губчаста, просякнута вершками маса, і вершки витікають, коли сир розрізають. Аромат — свіжого чи вареного молока, масла й вершків. Вологість 50–70 %, вага 100 г – 1 кг. Сир продають у пакетах, зеленому папері, лотках, банках або в рідині; зберігати треба при 4 °C ± 2.

Зона. Уся область Апулія.

Історія. За специфікацією та усним переказом, буррату придумав Лоренцо Б'янкіно в маєтку в перші десятиліття XX століття, щоб використати вершки й залишки паста філата; рання згадка є в путівнику Touring Club 1931 року.

Маркування. На етикетці має бути чітко написано Burrata di Andria, а далі — Protected Geographical Indication або PGI, і логотип PGI.

Чому це важливо для вас. Назва PGI означає, що сир зроблено й запаковано в Апулії за цією специфікацією.