🥃 Шарретська тернова палінка (Sárréti kökénypálinka)

Шарретська тернова палінка (Sárréti kökénypálinka) — угорське географічне зазначення ЄС для палінки з дикого терну (Prunus spinosa), зібраного в краю Шаррет — семи округах медьє Гайду-Біхар і Бекеш. Міцність — щонайменше 38,5 % об., а затирання, бродіння, перегонку й відпочинок проводять лише в комерційних винокурнях цього краю.

Заявку подано 6 березня 2019 року, основні вимоги опубліковано 24 травня 2023 року (OJ C 182), назву зареєстровано 13 вересня 2023 року (OJ L 225). До зони входять округи Беретьоуйфалу, Бекешчаба, Бекеш, Дюла, Пюшпекладань, Шаркад і Сегалом. Край перетинають Кереш, Шебеш-Кереш і Беретьо; сонця тут понад 2500 годин на рік, а за час дозрівання терну випадає близько 150 мм опадів.

Терен повністю дозріває в другій половині вересня; плоди мають бути попелясто-синіми, із сухою речовиною від 24 г на 100 г і цукристістю від 12 °Brix. Кісточки виймають, а 10–15 % цілих кісточок після 1–2 днів сушіння повертають у затор. Води в плодах лише 65–70 %, тож додають воду з малим вмістом кальцію й натрію, а пектин розщеплюють ферментами.

Бродіння триває 10–14 днів, до залишку цукру менше 2 г/л. Переганяють двічі в традиційному кубі або в одноступеневій колоні з дефлегматором. Потім палінка відпочиває 3–6 місяців у темряві в бутлі чи нержавіючій сталі. Летких речовин — від 250 г/гл безводного спирту; у смаку — мигдаль, марципан і червоні ягоди.

Чому це важливо для вас. Ця палінка — дистилят зброженого терну, а не настоянка терну на спирті, як слоу-джин чи тернові лікери. Назву ставлять на етикетку кожної пляшки разом із написом «földrajzi jelzés». ВООЗ: безпечної дози алкоголю немає.