🍼 Тара й посуд для молока

Тара й посуд для молока — це розділ про те, у чому молоко доять, возять, продають і п'ють: від відра й бідона до пляшки, тетрапака, склянки й горнятка. Правила ЄС вимагають, щоб тара, яка торкається молока, легко милася й була з гладких, нетоксичних матеріалів.

Довгий час молоко продавали на розлив: молочник черпав його з великих бідонів на 40 кварт, тобто приблизно 38 л. Одну з перших молочних пляшок, за переказом музею міста Потсдам у штаті Нью-Йорк, придумав аптекар Гарві Тетчер 1884 року, побачивши, як лялька впала в бідон молочника. Перші такі пляшки видували вручну. На багаторазових пляшках у ЄС ідентифікаційне маркування може містити лише ініціали країни й номер схвалення підприємства.

Паперовий пакет-тетраедр для молока представила 1951 року шведська компанія Tetra Pak, яку того ж року заснував у Лунді Рубен Раусінг. Першу розливну машину 1952 року отримала місцева молочарня — для вершків у пакетах по 100 мл. 1961 року компанія показала асептичну машину, що дала змогу пакувати молоко без бактерій і зберігати його без холодильника, а 1969 року з'явився пакет Tetra Brik Aseptic.

Упаковку для покупця в ЄС запечатують одразу після розливу, і відкриття має бути явно помітним. Ультрапастеризоване молоко в асептично закритій тарі має лишатися стабільним 15 днів при 30 °C.

Удома молоко переливають у глек чи молочник, п'ють із чашки, склянки або горнятка, а немовлятам дають пляшечку із соскою.