🏡 На фермі: корми, випас і доїння

На фермі: корми, випас і доїння — це розділ про перший етап шляху молока: чим тварин годують, де вони пасуться, як їх доять і що відбувається з молоком у перші години. За даними FAO, виробництвом молока у світі зайняті близько 150 мільйонів домогосподарств.

Основа раціону дрібних господарств — природне пасовище, скошена трава, рештки після жнив і кормові культури, а в Азії та на Близькому Сході — переважно солома злаків. Запаси сіна й силосу дають змогу доїти тварин і тоді, коли свіжого корму бракує. Молочні тварини споживають багато води, тож доступ до неї сильно впливає на надої.

Корів доять щонайменше двічі на день цілий рік, а перехід на три доїння помітно збільшує надій: високопродуктивна корова дає до 60 кг молока на день. Віддачу молока запускає гормон окситоцин. Лактація в ідеалі триває 305 днів, під кінець надій падає до 25–50 % від піку, а перед наступним отеленням буває сухостій до 60 днів.

За FAO, у країнах, що розвиваються, більшість дрібних господарств доять вручну, часто поруч із телям; на середніх і великих фермах працює доїльний апарат. У ЄС перед доїнням дійки й вим'я мають бути чистими, а молоко тварин із хворим вим'ям чи на лікуванні в їжу не йде.

Одразу після доїння молоко охолоджують у танку-охолоджувачі: у ЄС — не вище 8 °C, якщо його забирають щодня, і не вище 6 °C, якщо рідше. Сире коров'яче молоко в ЄС має містити не більше 100 000 мікроорганізмів і 400 000 соматичних клітин в 1 мл.