🥃 Ловецька сливова ракія (Loveshka slivova rakya)

Ловецька сливова ракія (Ловешка сливова ракия) — захищена в ЄС назва болгарського фруктового дистиляту з общини Ловеч на півночі Болгарії. Її роблять лише зі слив сортів Стенлі й Буря навпіл, без кісточок, переганяють у колонному апараті К5 до 55–60 % об. і витримують щонайменше два роки в дубі; міцність — від 38 % об.

Сади лежать у селах Какрина й Хлевене, де Дунайська рівнина переходить у Передбалкан: у Какрині — на висоті 460–540 м, у Хлевене — 350–450 м. Під сливами 1338 декарів, тобто близько 134 га. Середня температура року — 11,4 °C, опадів 636 мм, ґрунти сірі й темно-сірі лісові. Край перетинають річки Вит, Осим і Видима.

Плоди дроблять і звільняють від кісточок, тож синильної кислоти менше за 0,1 г/гл. М'якоть бродить у 50-кубових танках із селекційними дріжджами за 20–30 °C, доки цукру не лишиться менше 6 г/л, і одразу йде на перегонку. Апарат К5 болгарської конструкції має колону з 13 тарілками й два дефлегматори. На 1000 л ракії міцністю 38 % потрібно 652 л дистиляту на 60 % об.

Дозріває ракія в старих бочках до 500 л з болгарського дуба віком від 60 років; підвали тримають 18–22 °C улітку й не менше 5 °C узимку. Як найменування походження назву зареєстрували в Болгарії 27 березня 1986 року, у ЄС захист діє з 21 червня 2005 року. Розливати її можна й поза зоною.

Чому це важливо для вас. Назва на етикетці означає сливи лише з двох сіл Ловецької общини, Стенлі й Бурю навпіл і щонайменше два роки в дубі — менше, ніж у троянської. Колір — від солом'яного до насичено-золотого. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю не існує.