🥃 Марк дю Лангедок

Марк дю Лангедок (Marc du Languedoc) — захищена географічна назва ЄС для дистиляту з вичавок винограду Лангедоку й Руссільйону. Вичавки беруть від вин, що можуть бути заявлені як AOC «Languedoc», а з додатковими назвами «Banyuls», «Muscat de Frontignan» чи «Muscat de Saint-Jean-de-Minervois» — від вин саме цих найменувань. Міцність у продажу — від 40 % об.

Зона охоплює департаменти Од, Еро, Східні Піренеї та західну частину Гару: широкий «амфітеатр» від Піренеїв і Севенн до Середземного моря. Дозволено 14 білих і 12 червоних та сірих сортів, зокрема гренаш, сіра, кариньян і мускати. Опадів — від 400 до майже 1 000 мм на рік.

Вичавки червоного вина переганяють або закладають протягом 48 годин після віджиму, вичавки білого й рожевого зброджують. Дозволено чотири способи перегонки; вихід — 5–15 л чистого спирту на 100 кг вичавок, дистилят — до 72 % об., завершують до 31 березня.

Білий марк відпочиває в чанах щонайменше 6 місяців, витриманий — від 1 року в дубі до 600 л. Позначки: «blanc», «vieux» — від 5 років, «hors d'âge» — від 10. Мускатні марки зазвичай лишають білими: специфікація описує в них ноти герані й бузини. Марк із Банюльса здебільшого витримують. У ЄС назва захищена з 12 червня 1989 року (PGI-FR-02074).

Чому це важливо для вас. Додаткова назва на етикетці показує, від якого вина вичавки, але це не саме вино. ВООЗ нагадує: безпечної дози алкоголю не існує.