🌿 Самбука

Самбука — безбарвний анісовий лікер. За Регламентом ЄС 2019/787 (категорія 36) вона містить дистиляти аніса, бадьяну чи інших ароматних трав, має щонайменше 350 г/л цукру, від 1 до 2 г/л натурального анетолу й міцність не нижчу за 38 % об.

Фарбувати самбуку заборонено, тож за законом вона завжди прозора. Для ароматизації діють правила лікерів (категорія 33): аніс належить до рослин, для лікерів з якими дозволені лише натуральні ароматичні речовини, ароматичні препарати й ароматні харчові продукти. До законної назви можна додати слово «лікер».

В Італії регіональна агенція Лаціо ARSIAL описує як традиційні продукти три самбуки: римську (провінція Рим), вітербську (провінція Вітербо) і «стару самбуку Чочарії» з Коллепардо. Римську роблять з ефірних олій бадьяну й зеленого аніса, отриманих перегонкою з парою, її міцність — близько 40 % об. У вітербській і чочарській є квіти бузини, а міцність — 40–43 % і 42 % об.

Та сама агенція радить пити римську самбуку нерозведеною після кави, з льодом або з холодною водою. Одне-два обсмажені кавові зерна — «муху» — кладуть у чарку для прикраси й розжовують, поки п'ють. Назву агенція обережно виводить, імовірно, від арабського слова для анісового напою, що прибував до порту Чивітавеккья.

Чому це важливо для вас. Самбука — лікер: цукру в ній щонайменше 350 г/л, тобто вона значно солодша за пастис (менше 100 г/л). Напій із барвником за законом ЄС не може називатися самбукою. Не плутайте її з вином «Самбука ді Січілія». ВООЗ: безпечного рівня алкоголю немає.