🥛 Верблюже молоко

Верблюже молоко — головним чином молоко одногорбого верблюда (дромедара), основної молочної тварини пустель Північної та Східної Африки, Аравійського півострова й Південно-Західної Азії. За даними FAO, на нього припадають лише частки відсотка світового надою (близько 0,3–0,4%), але для кочових народів посушливих земель воно часто важливіше за будь-який інший продукт. Понад 87% верблюжого молока, за даними FAO за 2006–2009 роки, вироблялося в Африці на південь від Сахари.

За основним складом молоко дромедара близьке до коров’ячого, а смак у нього трохи солонуватий. Головна відмінність — у білках: у ньому немає вимірної кількості β-лактоглобуліну, основним сироватковим білком є α-лактальбумін, а серед казеїнів переважає β-казеїн, як у жіночому молоці. У верблюжому молоці більше лізоциму, лактоферину та імуноглобулінів, ніж у коров’ячому. Вміст вітаміну C сильно залежить від породи — за даними FAO, приблизно від 2,5 до 18 мг на 100 г.

Через особливий білковий склад із верблюжого молока важко робити сир, а лізоцим уповільнює заквашування йогурту. Традиційно його п’ють свіжим або сквашують — так отримують шубат і подібні напої.