🍮 Шрикханд

Шрікханд — солодкий десерт із процідженого йогурту, традиційний для кухонь Махараштри й Гуджарату. Дахі підвішують у мусліновій тканині на 4–8 годин, доки не стече сироватка; щільну масу, що вийшла, називають чакка. Чакку змішують із цукром і ароматизаторами — шафраном, кардамоном, мускатним горіхом, іноді фісташками й мигдалем — до гладкої кремової консистенції. Популярний і манговий варіант — амракханд.

За даними історика індійської кухні К. Т. Ачаї, схожа страва «шикхаріні» відома приблизно з 500 року до н. е.; рецепт описано й у каннадській поемі XI століття. Існує легенда про пастухів, які проціджували йогурт, щоб його було легше нести в дорозі, а вранці підсолоджували закислу масу. У Непалі схожий продукт називають сікарні. В Індії для промислового шрікханду є стандарти щодо вмісту сухих речовин, жиру й цукру.

Від лабне шрікханд відрізняється солодкістю й ароматними добавками, від сирної маси — тим, що основа — проціджений йогурт, а не кисломолочний сир. Його подають у складі талі, з пурі (смаженими коржиками) і на свята.