🍷 Кріплене вино

Кріплене вино — вино, до якого під час або після бродіння додали виноградний спирт чи дистилят. У ЄС такі напої належать до категорії «лікерне вино»: фактична міцність — від 15 до 22 % об., загальна — не менше 17,5 %.

Смак залежить від того, коли додають спирт. Якщо влити його посеред бродіння, дріжджі зупиняються, і у вині лишається цукор винограду. Так створюють портвейн у долині Дору: зазвичай на 4 частини вина, що бродить, додають 1 частину спирту, і міцність виходить 19–22 %. Так само кріплять солодкий херес Педро Хіменес.

Якщо ж спирт додати після повного бродіння, вино лишається сухим. Сухі хереси Фіно й Мансанілья кріплять до 15 %: за такої міцності на поверхні живе флор — плівка дріжджів, що захищає вино від окиснення. Олоросо кріплять щонайменше до 17 %, флор гине, і вино витримується з доступом повітря. Херес визріває в бочках з американського дуба за системою криадерас і солера. Серед інших відомих кріплених — мадера й марсала.

Подають їх невеликими порціями. Інститут вин Дору й Порту радить білий портвейн за 6–10 °C, тоні — за 10–14 °C, рубіновий — за 12–16 °C; Фіно п'ють за 6–8 °C.

Чому це важливо для вас. Відкрита пляшка кріпленого живе довше, ніж звичайного вина, але не безкінечно: вінтажний портвейн варто допити за 1–2 дні, рубіновий — за 8–10 днів, тоні з позначкою віку — за 1–4 місяці. Сухий Фіно — аперитив до оливок, горіхів і хамону, а молодий портвейн LBV чи Vintage пасує до шоколадних десертів.